понеділок, 1 грудня 2008 р.

Психологічний репортаж



Психологія осені: ви хочете про це поговорити?

Психологія осені… Що воно таке? Просто гарна фраза. Осені. Асоціація – кольори світлофору. Психологія – емоції від сприйняття місця, де стоїть «чудовисько» радянського танка як безсмертний меморіал подвигу героїв. Психологія. Осені. Осені-психологія. Осінньологія. Насправді ж, все простіше. Тільки робота – нічого особистого.

Гарний день. Важко його затьмарити навіть скупою сірістю «монумента героїчної боротьби» - танка, зафарбованого під колір зелені у символічний «хакі». Одного не врахували – осінь надворі, листя трохи «схамелеонило».
Не тільки танк «сяє» зеленим, виграючи на сонечку, а ще й лавочки, де, до речі, багато людей цікавих сидить. Хоча це не весь зелений. Ту саму тональність мають два слова – «Високий замок». То тут і Львів намалювався! В очах картини історичних місць нагадують про минуле. В очах осені. В очах професора-історика – Нечитайла, який читає. Гарна філософія: осінь і газета, осінь і роздуми, осінь і мислительство. І все через зелену назву замку.
Кажуть, тут гарно проводити час, але для кожного своє заняття, точніше своя кінцева мета. Тут навіть чути музику місця – вибухова суміш Вівальді й емо-панку-на-доні-танку. Але її чогось чути не хочеться – «неформат».
Тут лише роздуми. Газета і думка. Громадська думка і твої думки. Тягне на філософію. На фоні танку – цікаве поєднання. Думки-емоції-психологія. Психологія осені. Емоції жовтого кольору сонця. Але холодно попри колір. Психологія кольору? Ні – осені. Вона – найліпший психолог.

Немає коментарів: